НЕТOKРАТІЯ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ: ЧИ МОЖЛИВА МЕРЕЖЕВО-ОРІЄНТОВАНА ДЕРЖАВА?
DOI: 10.31673/2786-7412.2025.031607
Анотація
У статті досліджено феномен нетократії як нової форми
соціально-управлінської організації, що виникає в умовах інформаційного
суспільства та цифрової глобалізації. Обґрунтовано, що нетократія у публічному
управлінні постає як система, в якій влада ґрунтується на володінні знаннями,
інформаційними ресурсами, мережевими комунікаціями та цифровим капіталом.
Розкрито сутність поняття «мережево-орієнтована держава», визначено її
основні характеристики (відкритість, горизонтальність, адаптивність,
прозорість та здатність до саморегуляції). Встановлено, що перехід до
мережевої моделі публічного управління передбачає не лише технологічну
модернізацію, а й зміну управлінської філософії, ключовими складовими якої є
політика, партисипація громадян і цифрова легітимність.
Проаналізовано потенціал нетократичних механізмів для підвищення
ефективності державного управління шляхом впровадження електронного
урядування, платформних рішень, відкритих даних, цифрової комунікації між
владою та суспільством. Окреслено ризики «нетократичної» мережевоорієнтованої держави (концентрація інформаційної влади в руках технологічних
еліт, алгоритмізація управлінських процесів, загрози цифрової нерівності та
інформаційної безпеки). Аргументовано, що формування мережево-орієнтованої
держави вимагає балансу між технологічною раціональністю та демократичною
підзвітністю, розвитку цифрової етики й нових форм громадянської участі.
Зʼясовано, що нетократія може стати концептуальною основою
модернізації публічного управління в Україні, сприяти формуванню держави нового типу – держави знань, довіри та співпраці, де інформація є головним
ресурсом влади, а мережеві комунікації – механізмом забезпечення легітимності
та ефективності управління.
Перелік посилань
1. Castells M. The Network Society: From Knowledge to Policy. Washington, DC:
Johns Hopkins Center for Transatlantic Relations, 2005.
2. European Union. General Data Protection Regulation (GDPR). 2016. URL:
https://gdpr-info.eu.
3. Kohen J. Deliberation and Democracy Legitimacy. Malden, MA, 2006. Р. 159–
171.
4. Latour B. An Inquiry into Modes of Existence: An Anthropology of the Moderns.
Cambridge, MA: Harvard University Press, 2013.
5. Reznikova O. O. National Resilience in a Changing Security Environment. Kyiv:
NISS, 2022. 502 р.
6. Storozhenko L. Value priorities and mechanisms of public administration in the
context of digital transformation: a netocratic approach to providing
administrative services. Modernization of Public Authorities in the Digital State
Format: Challenges and Prospects under Martial Law and Postwar
Reconstruction: Scientific Monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2025.
Р. 515–535. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-571-6-24.
7. Bard A., Soderqvist J. Netocracy: The New Power Elite and Life after Capitalism.
New Jersey: Pearson FT Press, 2002. 288 p.
8. Стороженко Л. Г. Нетократія, цифровий контроль та глобальна криза
демократії: виклики нового світового порядку. Суспільство та національні
інтереси. 2025. № 4(12). С. 910–922. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-
2025-4(12)-910-921.
