ПРОВІДНІ ТРЕНДИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
DOI: 10.31673/2786-7412.2025.031603
Анотація
Розвиток нових технологій значно полегшує процес динамічної
трансформації в рамках міжнародної системи. Предмет міжнародної
інформації, а також її цілі і операційні сфери, піддаються впливу багатовимірного
впливу технологічних факторів. Технологічний прогрес призводить до
перерозподілу інформації в міжнародному середовищі, сприяє зміні його
структури, формує звʼязки між ключовими учасниками міжнародних відносин, є
джерелом збільшення діапазону, інтенсивності та ефективності транскордонних
дій. Інформаційна революція є основою «інфраструктури глобалізації», таким
чином впливаючи на динаміку процесів, які призводять до змін основних
параметрів міжнародного середовища. Інформаційно-комунікативні технології
являють собою такий унікальний вид технологій, який, на відміну від традиційних
індустріальних технологій, не тільки забезпечує нові методи виробництва
товарів, але й тягне за собою важливі системні зміни в соціальній, економічній і
політичній сферах, у тому числі в міжнародному масштабі. У цій статті основна
увага приділяється аналізу як сучасних трендів технологічної трансформації
засобів вироблення, збору, обробки й зберігання міжнародної інформації, так і
наслідкам їх застосування у світі, що глобалізується.
Глобальні інформаційно-комунікативні технології значно полегшили
міжнародне спілкування, торгівлю та культурний обмін. У сучасному світі
неважко спілкуватися та ділитися ідеями. Глобальні інформаційні соціальні
мережі обʼєднують людей у всьому світі. Вони швидко поширюють інформацію
та роблять світ більш прозорим. Але, ці мережі стають інструментом
потужного впливу на національну й міжнародну політику. Взаємовідносини між
глобалізацією та глобальними інформаційно-комунікативними технологіями
створюють як можливості, так і виклики, з потенціалом подолання або
розширення розриву в глобальному доступі до ресурсів, знань і послуг. Але, вони
діють як «палиця з двома кінцями». В майбутньому вони можуть як сприяти у
прогресі людства, так і призвести до глобальних катастроф. Тому важливо
відповідально впроваджувати технічні інновації, збалансовуючи технологічні
досягнення з етичними міркуваннями.
Перелік посилань
1. Тойнбі А. Дослідження історії. Т. 1. Київ : Основи, 1995. 614 с.
2. Фуко М. Археологія знання. Київ : Основи, 2003. 326 с.
3. Гідденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. Київ :
Альтерпрес, 2004. 100 с.
4. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. Simon and Schuster, 2006.
432 p.
5. Бжезінський З. Велика шахівниця. Київ : Фабула, 2019. 288 с.
6. Гантінґтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. Львів :
Кальварія, 2006. 474 с.
7. Цивілізаційна структура сучасного світу : у 3 т. / за ред. акад.
Ю. М. Пахомова [та ін.]. Т. 1: Глобальні трансформації сучасності. Київ :
Наукова думка, 2006. 686 с.
8. Шепелев М. А. Глобалізація управління як мегатенденція сучасного
світового розвитку : монографія. Київ : Генеза, 2004. 512 с.
9. Макаренко Є. А. Міжнародні інформаційні відносини : монографія. Київ :
Наша культура і наука, 2002. 368 с.
10. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика : монографія. Київ :
Знання, 2008. 663 с.
11. Боднар І. Сучасні реалії інформаційного суспільства : проблеми
становлення та перспективи розвитку : монографія. Львів : Видавництво
ЛКА, 2013. 320 с.
12. Horyzonty konstruktywizmu: inspiracje, perspektywy, przyszłość / red. nauk.
E. Bińczyk, A. Derra, J. Grygieńć. Toruń : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu
Mikołaja Kopernika, 2015. 522 p.
13. Latour B. An Inquiry into Modes of Existence: An Anthropology of the Moderns.
Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 2013. 520 p.
14. Castells M., Cardoso G. (Eds.) The Network Society: From Knowledge to Policy.
Washington, DC : Johns Hopkins Center for Transatlantic Relations, 2005. 460 p.
15. Böhme G. Invasive Technification: Critical Essays in the Philosophy of
Technology. Continuum : A&C Black, 2012. 248 p.
16. Mogensen K. From public relations to corporate public diplomacy. Public
Relations Review, 2017, № 43(3), р. 605–614. DOI:
10.1016/j.pubrev.2017.03.011.
17. Singh J. P. The power of diplomacy: new meanings, and the methods for
understanding digital diplomacy. In: Digital Diplomacy: Theory and Practice.
London – New York : Routledge, 2015. P. 181–198.
18. Snow N., Taylor P. M. Routledge Handbook of Public Diplomacy. New York :
Routledge, 2008. 404 p.
19. Sprawl trilogy. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Sprawl_trilogy.
20. Ragnedda M., Muschert G. W. The Digital Divide: The Internet and Social
Inequality in International Perspective. London : Routledge, 2013. 344 p. DOI:
10.4324/9780203069769.
21. McCarthy J. Artificial Intelligence. URL: http://jmc.stanford.edu/artificialintelligence/index.html.
