ЦИФРОВІ ВИКЛИКИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ОБМЕЖЕННЯ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
DOI: 10.31673/2786-7412.2025.028587
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз цифрових викликів та
інституційних обмежень, які супроводжують процес цифрової трансформації
публічного управління в Україні. Враховуючи стратегічний курс держави на
європейську інтеграцію, реформування сектору державного управління та
адаптацію до викликів воєнного часу, цифровізація розглядається як ключовий
чинник модернізації управлінської системи.
У дослідженні окреслено основні цифрові виклики, з якими стикається
публічне управління: нерівномірна цифрова інфраструктура між регіонами,
фрагментованість інформаційних систем, недостатній рівень цифрових
компетентностей державних службовців, слабка міжвідомча координація, а
також правова невизначеність цифрових процесів. Виокремлено інституційні
обмеження, серед яких: інерційність управлінських структур, орієнтованих на
бюрократичну логіку; нестача нормативного супроводу цифрових ініціатив;
формальний підхід до цифрових сервісів; імітація прозорості за відсутності
реальних механізмів контролю.
З метою ілюстрації реального стану цифровізації розглянуто приклади
трьох знакових національних проєктів – «Дія», Prozorro та eHealth.
Проаналізовано їх досягнення, інституційні барʼєри та системні проблеми
масштабування.
Окреслено стратегічні напрями подолання інституційних барʼєрів:
оновлення нормативно-правової бази цифрового врядування, впровадження
інституційних механізмів міжвідомчої взаємодії, розвиток цифрових
компетентностей на державній службі, зміцнення кібербезпеки та забезпечення
зворотного звʼязку з користувачами публічних е-сервісів. Обґрунтовано
необхідність переходу від фрагментарної цифровізації до системного управління цифровою трансформацією, що передбачає не лише технологічну, а й
організаційно-культурну, правову та управлінську модернізацію.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Биркович Т.І., Биркович В.І., Кабанець О.С. Механізми публічного управління
у сфері цифрових трансформацій. Державне управління: удосконалення та
розвиток. 2019. № 9. DOI: 10.32702/2307-2156-2019.9.2.
2. Дія. Державні послуги онлайн. URL: https://diia.gov.ua.
3. Електронна система охорони здоровʼя в Україні. URL: https://ehealth.gov.ua.
4. Куйбіда В.С., Карпенко О.В., Наместнік В.В. Цифрове врядування в Україні:
базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник Національної
академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне
управління. 2018. № 1. С. 5-10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy_2018_1_3.
5. Пігарєв Ю. Л., Костенюк Н. О. Діджиталізація публічного управління як чинник
цифрової трансформації України. Актуальні проблеми державного управління.
2021. № 2 (83). С. 92-96.
6. Разумей Г. Ю., Разумей М. М. Діджиталізація публічного управління як
складник цифрової трансформації України. Публічне управління та митне
адміністрування. 2020. № 2 (25). С. 139-145. DOI: https://doi.org/10.32836/2310-
9653-2020-2.25
7. Сидоренко Н. Сучасні тенденції розвитку публічного управління. Аспекти
публічного управління. 2022. Том 10. № 3. С. 59-63. DOI:
https://doi.org/10.15421/152220
8. Prozorro. URL: https://prozorro.gov.ua.
