МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК ОБʼЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI: 10.31673/2786-7412.2025.012814
Анотація
У статті визначено, що в сучасних реаліях глобального розвитку
інформаційного суспільства проблеми державно-управлінських засад формування
та реалізації міжнародної інформаційної політики України з очевидністю стають
предметом наукового дослідження.
Аналізуючи систему комунікативної мережі державного управління на рівні
міжнародної інформаційної політики можна представити її у вигляді двох
найбільш загальних інформаційно-комунікативних підсистем. Одна з них
характеризує внутрішні звʼязки й механізми управління, які безпосередньо
відчувають впливи та виклики зовнішнього середовища за допомогою яких
держава вирішує інформаційно-комунікативні завдання. Друга ж розкриває ту
сферу управлінських звʼязків, де інформація, у вигляді рішень, законодавчих та
нормативно – правових документів здійснює той або інший інформаційний вплив в
міжнародній політиці.
Саме такі підходи до аналізу міжнародної інформаційної політики для нас є
найбільш привабливими, адже вони дозволяють у подальшому аналізі в підсистемі
зовнішніх комунікацій виявити зміст інформаційної політики України на
міжнародному рівні, виявити її недоліки та визначити необхідність кардинальних
змін в цій сфері.
За таких умов, вирішального значення набуває аналіз механізмів державного
управління та формування категоріального апарату щодо дослідження та
реалізації чіткої, збалансованої, адекватної викликам сьогодення, єдиної
державної міжнародної інформаційної політики.
Потрібно визначити, що вітчизняна державно-управлінська наука позначена
практичною відсутністю спеціальних досліджень, її категоріального апарату у цій сфері, котрі б повною мірою розкривали питання механізмів здійснення
зовнішньої політики української держави. Дану проблематику піднімають
дослідники «теорії міжнародних відносин», «правознавства», «соціології».
Останнім часом дослідженням в цій сфері почали цікавитися і дослідники з
питань «державного управління», адже, вся міжнародна політика базується на
основі політико-управлінських відносин. Саме тому, на часі, є створення наукових
розвідок, щодо формування категоріального апарату механізмів державного
управління міжнародною інформаційною політикою України.
Список використаних джерел
1. Iнформаційна складова державної політики та управління : монографія /
Соловйов С. Г., та ін. ; заг. ред. Грицяк Н. В. ; Нац. акад. держ. упр. при
Президентові України, Каф. інформ. політики та електрон. урядування.
Київ : К.І.С., 2015. 320 с
2. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції,
перспективи: дис… д-ра. політич. наук: 23.00.04. Київ. націон. ун-т
ім. Т. Шевченка. К., 2003. 475 с.
3. Хаустова М. Г. Державна політика в умовах цифровізації суспільства.
міжнародний досвід реалізації програм та стратегії цифровізації.
Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. № 2. С. 209-216.
URL: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.40.
4. Штирьова О., Вербa Т. Державне управління процесами міжнародного
співробітництва України в сфері інформаційних відносин. URL:
https://dspace.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1583.
5. Радченко О. Родові ознаки категорії «механізм» в соціальних науках.
Публічне управління : теорія та практика. Харків : Вид-во АДНДУ, 2013.
№ 3(15). С. 19-25.
6. Thomas W. Wilson. The Study of Administration. Political Science Quarterly.
1887. Vol. 2. T. 2. P. 197-222.
7. Ємельянов В. Державне управління: у визначеннях, поясненнях, схемах,
таблицях : навчальний посібник. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили,
2015. 336 с.
8. Бакуменко В.Д. Статті до енциклопедії державного управління : Наукове
видання Збірка вибраних наукових праць у 4 ч. К. : АМУ, 2016. Ч. 3.. 284 с.
9. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень.
Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. К.: Довіра, 2000.
10. Костю С., Марценюк М. До питання історії вивчення поняття спілкування.
Вісник Національного університету оборони України. 2019. № 2(52). С. 72.
11. McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. London; New-York:
The MIT Press, 1994. 389.
12. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
13. Новицька Н.Б., Пунда О.О., Добрянська О.Д. Принципи інформаційної
політики в умовах війни та їх нормативно-правове забезпечення. Соціологія
права. 2022. Вип. 1–2 (40–41). С. 75.
14. Саймон Герберт А. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів
прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції:
пер. з англ. Вид. К.: АртЕК, 2001. 392 с.
15. Половцев О, Рачинський А. Сучасні підходи до формування
методологічного змісту трансформації управлінських рішень у системі
державного управління. Вісник НАДУ при Президентові України (Серія
«Державне управління»). 2018. № 1. С. 55.
16. Сидорчук Т. В. Методологія науки про державне управління в контексті
розвитку сучасної науки. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 11.
С. 132.
17. Державне управління : словник-довідник ; за заг. ред. В. М. Князєва,
В. Д. Бакуменка. Київ : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
18. Державне управління : підручник у 2 т. Нац. акад. держ. упр. при
Президентові України ; ред. кол. : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко,
Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. Київ ; Дніпропетровськ : НАДУ, 2012.
Т. 1. 564 c.
19. Рудніцька Р. М., Сидорчук О. Г., Стельмах О. М. Механізми державного
управління: сутність і зміст ; за наук. ред. М. Д. Лесечка, А. О. Чемериса.
Львів : ЛІДУНАДУ, 2005. 28 с.
20. Радченко О. Родові ознаки категорії «механізм» в соціальних науках.
Публічне управління : теорія та практика. Харків : Вид-во АДНДУ. 2013.
№ 3(15). С. 19-25.
21. Дурман О. Л., Дурман М. О. Державне управління зовнішньою політикою:
інституційний та інформаційний механізм. Вчені записки ТНУ імені
І. М. Вернадського. Серія Публічне управління та адміністрування. 2022.
Том 33(72). № 1. C. 14.
