ІМІДЖМЕЙКІНГ УКРАЇНИ ЗА УМОВ КІБЕРНЕТИЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПУБЛІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ

DOI: 10.31673/2786-7412.2025.012523

Анотація

Метою дослідження є визначити нагальні завдання, перспективні шляхи та
методи їх розвʼязання в контексті іміджмейкінгу України за умов кібернетизації
міжнародних публічних комунікацій з урахуванням сучасного соціальнополітичного становища України, зумовленого її протидією тотальній російській
агресії, відлік якої розпочався 24 лютого 2022 р. Ураховуючи світовий досвід і
виклики цифрової ери в сегменті публічних комунікацій, автори акцентують на
масовоінформаційних впливах та суперечливих процесах інтелектуалізації й
водночас примітивізації (символічно-образному, невербальному, поданні
інформації) у соціальних кіберкомунікаціях. Визначено, що нагальним завданням
вітчизняного іміджмейкінгу є формування цифрового образу України. Це, на думку
науковців, вимагає широкого застосування методу візуальних наративів та
інструментарію публічно-комунікаційного сегменту кібердипломатії.
Ефективним засобом цього дослідники вважають мультимедійні комунікаційні
платформи як майданчики взаємодії із зарубіжною громадськістю, надзвичайна
актуальність чого зумовлена необхідністю зміцнення відносин України із
союзниками та залучення на її бік країн, які ще не визначились у підтримці
Української держави в її відсічі російському окупанту.

Список використаних джерел
1. Буряченко О. Російсько-українська війна як переломний момент світового
порядку: криза ефективності світової системи безпеки. Вісник Львівського
університету. Серія філос.-політолог. студії. 2023. Вип. 48. С. 202–213.
DOI https://doi.org/10.30970/PPS.2023.48.25.
2. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. 2-ге вид., доп. Київ: КНУ імені Тараса
Шевченка, 1999. 308 c.
3. Терещук В.І. Електронний паблік рілейшнз як засіб формування
зовнішньополітичного іміджу держави: автореф. дис. … канд. пол. н.:
23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального
розвитку / Рівненс. ін-т словʼянознавс. Київс. славіст. ун-ту. Рівне, 2007.
22 с.
4. Чувакова О. Імідж України в сучасному світі: виклики та перспективи.
Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2011. Вип. 1.
С. 262–270.
5. Кулеба О.В. Основні засади стратегічного управління іміджем України.
Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 7. URL:
http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=748 (дата звернення: 30.11.2024).
6. Чечель О.Ю. Формування іміджу держави на міжнародній арені. Інвестиції:
практика та досвід. 2016. № 10. С. 82–85.
7. Щурко О.М. Функціональні аспекти образу держави на сучасному етапі.
S.P.A.C.E. 2017. № 4. С. 22–25.
8. Осмоловська А.О. Чинники формування образу країни на міжнародній
арені. Політичне життя. 2018. Вип. 2. С. 80–85. DOI 10.31558/2519-
2949.2018.2.13.
9. Публічна комунікація / за заг. ред. В.І. Шарого. Черкаси: Чабаненко Ю.А.,
2020. 330 с.
10. Губерський Л.В. Імідж України міжнародний. Українська дипломатична
енциклопедія: в 2-х т. Київ: Знання України, 2004. Т. 1. URL: https://irbisnbuv.gov.ua/cgibin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1
&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=
0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0000816 (дата звернення:
30.11.2024).
11. Качинська Н. Міжнародний імідж України в контексті забезпечення захисту
національних інтересів. Сучасна українська політика. Політики і
політологи про неї. 2010. Вип. 20. С. 298–309.
12. Качинська Н.О. Публічна дипломатія як тактика формування привабливого
іміджу держави на міжнародній арені. Вісник Маріупольського державного
університету. Серія: Історія. Політологія. 2011. № 2. С. 89–95.
13. Ялова О. Імідж України у світі. Сучасний стан, перспективи та виклики.
Україна дипломатична. 2019. Вип. 20. С. 698–703.
14. Савон К.В. Міжнародний імідж України: сучасний стан та перспективи
розвитку. Актуальні проблеми політики. 2019. Вип. 64. С. 180–193. DOI
10.32837/app.v0i64.196.
15. Поплавський M. Культурні проєкти як інструменти цифрової
дипломатії. Український інформаційний простір, 2020. № 2(6). С. 12–22.
DOI https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(6).2020.219752.
16. Єремєєва І.А. Практичні аспекти формування міжнародного іміджу
держави. Регіональні студії. 2021. Вип. 24. С. 123–127. DOI
https://doi.org/10.32782/2663-6170/2021.24.17.
17. Ігнатьєва, Т.В., Віннічук, О.В., Маркітантов, В.Ю. Діджиталізація як фактор
трансформації міжнародного іміджу України. Регіональні студії. 2021. №
26. С. 49–53. DOI https://doi.org/10.32782/2663-6170/2021.26.10.
18. Ємець В. Публічна дипломатія як інструмент формування іміджу України в
умовах повномасштабної війни. Вісник Львівського університету. Серія
філос.-політолог. студії. 2023. № 46. С. 291–296. DOI
https://doi.org/10.30970/PPS.2023.46.36.
19. Verkhovtsevа І.G. The Brand «Ukraine» in the Context of Public Diplomacy.
Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference:
Methodological and Аttitudinal Рrinciples of Сlassical Science. Stockholm,
Sweden, 13–14 March. Stockholm: Mijnbestseller, 2023. P. 11–16.
20. Дячук В.П. Іміджологія. Соціокультурний вимір. Київ: Ліра-К, 2017. 308 с.
21. Anholt S. Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in
International Relations. Exchange: The Journal of Public Diplomacy. 2011.
Vol. 2: Iss. 1. Article 1. URL: https://surface.syr.edu/exchange/vol2/iss1/1
(дата звернення: 30.11.2024)
22. Почепцов Г. Фейк:технології спотвореної реальності. Київ: КиєвоМогилянська академія, 2020. 224 с.
23. Дубов Д.В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва:
монографія. Київ: НІСД, 2014. 328 с.
24. Дзьобань О.П. Філософія інформаційних комунікацій: монографія. Харків:
Майдан, 2012. 224 с.
25. Шульга В.П., Петькун С.М. Міжнародні публічні комунікації: виклики
кібернетизації інформаційного простору. Теоретико-прикладні аспекти
розвитку цифрової держави в Україні (м. Київ, 14 листопада 2024 р.). Київ:
ДУІКТ, 2024. С. 278–281.
26. Масуда Й. Гіпотеза про генезис Homo intelligens. Сучасна зарубіжна
соціальна філософія. Хрестоматія. Київ: Либідь, 1996. С. 335–361.
27. Єфіменко І.В. Інформаційний вплив у соціальних мережах. Актуальні
питання у сучасній науці. 2024. № 6(24). С. 231–238. DOI
https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-6(24)-231-238
28. Кошелюк О. Іміджмейкінг та психоаналіз (зауваги до творення іміджу
засобами масової комунікації). Масова комунікація: історія, сьогодення,
перспективи: наук-практ. журнал. Луцьк, 2013. Вип. 3. С. 25-30.
29. Російська пропаганда. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B
E%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%
BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0
%B4%D0%B0 (дата звернення: 30.11.2024).
30. Ващенко Н. Головні наративи сучасної російської пропаганди як
впливогенна проблематика в умовах консцієнтальної війни Росії проти
України. Наукові записки інституту журналістики. 2020. № 1(76). С. 180–
201. DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2020.76.15.
31. Концепція популяризації України у світі та просування інтересів України у
світовому інформаційному просторі. 2016. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/739-2016-%D1%80#n8 (дата звернення:
30.11.2024).
32. Рена Марутян про інформаційну та смислову війну, ІПСО та російську
опозицію. URL: https://www.youtube.com/watch?v=74lSyCrSkuY (дата
звернення: 30.11.2024).
33. Мільярд доларів на смислову війну. Ворог цілить у нашу ідентичність. URL:
https://Gromada.Group/News/Statti/Milyard-Dolariv-Na-Smislovu-VijnuVorog-Cilit-U-Nashu-Identichnist (дата звернення: 30.11.2024).
34. Ільницький В., Старка В., Галів М. Російська пропаґанда як елемент
підготовки до збройної аґресії проти України. Український історичний
журнал. 2022. № 5. С. 43–55. DOI https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.043.
35. Удавана Росія: імітація величі і могутності / Зеленько Г. (кер. проєкту, наук.
ред.) та ін. Ніжин: Вид. Лисенко М.М., 2024. 288 с.
36. Росія поширює в Ізраїлі фейки про Україну на «популярних сайтах». URL:
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3738744-rosia-posirue-v-izraili-fejkipro-ukrainu-na-popularnih-sajtah-zmi.html(дата звернення: 30.11.2024).
37. Пітер Померанцев: «Мета російської пропаганди – щоб ніхто нікому не
довіряв». URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2015/03/31/7063251/ (дата
звернення: 30.11.2024).
38. Сергій Плохій: «Ця війна є війною за всю Європу». URL:
https://zbruc.eu/node/110984 (дата звернення: 30.11.2024).
39. Верховцева І.Г. Глобальний кіберпростір та опір інформаційній
агресії:кібердипломатія України у протидії російській інформаційній інвазії.
Міжнародне співтовариство та Україна в процесах економічного та
цивілізаційного поступу: актуальні економіко-технологічні, ресурсні,
інституціональні, безпекові та соціогуманітарні проблеми: монографія.
Rygа: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2024. С. 213–243. DOI
https://doi.org/10.30525/978-9934-26-480-1-9.
40. Худолій A.O. Інформаційна війна 2014-2022 рр.: монографія. Острог: Вид.
НУ «Острозька академія», 2022. 208 с.
41. Українські правозахисники розповіли в ООН про злочини Росії на
окупованих територіях. 16.11.2024. URL: https://www.ukrinform.ua/rubricsociety/3927606-ukrainski-pravozahisniki-rozpovili-v-oon-pro-zlocini-rosii-naokupovanih-teritoriah.html (дата звернення: 30.11.2024).
42. Комар O. Soft power і пропаганда у російсько-українській війні:
епістемологічний аналіз. Українознавчий альманах. 2022. № 30. С. 82–88.
DOI https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.11.
43. Карпчук Н. Стратегічні комунікації ЄС для протидії пропаганді екстремізму
й радикалізму.Стратегічні комунікації ЄС: протидія деструктивним
впливам: колективна монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. С. 237–259.
44. Білан Н.І. Соціальні комунікації в інформаційному суспільстві: теорія,
еволюція, моделі та прикладні аспекти: автореф. дис. … д-ра наук із
соціальних комунікацій: 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій
/ Ін-т журналіс. КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 2016. 39 с.
45. Колесницька Н. Національний брендинг і особливості його застосування
країнами Центрально-Східної Європи. Studia politologica UcrainoPolona. 2014. Вип. 4. С. 101–107.
46. У яких музеях світу є українськомовні гіди та електронні додатки. URL:
https://mind.ua/publications/20256705-u-yakih-muzeyah-svitu-eukrayinskomovni-gidi-ta-elektronni-dodatki (дата звернення: 30.11.2024).
47. Кондратенко О.Ю. Україна у світових рейтингах демократії: монографія.
Київ: ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2023. 176 с.
48. Україна увійшла у 20 найвпливовіших країн світу за рейтингом мʼякої
сили. 02 березня 2023 р. URL: https://mfa.gov.ua/news/ukrayina-uvijshla-u20-najvplivovishih-krayin-svitu-za-rejtingom-myakoyi-sili (дата звернення:
30.11.2024).
49. 5 найкраще оцифрованих країн. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/vert-tra48832313.
50. Digital Riser Report: які країни найкраще розвивають цифрові технології у
2021 році. URL: https://tyzhden.ua/digital-riser-report-iaki-krainy-najkrashcherozvyvaiut-tsyfrovi-tekhnolohii-u-2021-rotsi/ (дата звернення: 30.11.2024).
51. ТОП-10 найрозумніших країн світу. URL: https://taslife.com.ua/blog/smartestcountries (дата звернення: 30.11.2024).
52. Між Камеруном і Намібією. Україна втратила 13 позицій у рейтингу
найщасливіших країн світу 2024 року. URL: https://forbes.ua/news/ukrainavtratila-13-pozitsiy-u-reytingu-nayshchaslivishikh-krain-svitu-finlyandiyavsome-pospil-ocholila-spisok-20032024-20009 (дата звернення: 30.11.2024).
53. Чудовська І. Соціологія масових комунікацій. Київ: КНУ імені Тараса
Шевченка, 2021. 235 с.
54. Шевченко В. Концепція візуалізації журнального контенту в системі
наукових поглядів у галузі соціальних комунікацій: автореф. дисерт. ... дра наук із соц. комунік.: 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій
/ Ін-т журналіс. КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 2014. 34 с.
55. Crilley R., Manor I., Bjola C. Visual narratives of global politics in the digital age:
an introduction. Cambridge Review of International Affairs. 2020. Vol. 33(3):1-
10. DOI 10.1080/09557571.2020.1813465.
56. Прокопович Л.В., Лопаков О.С., Львов І.Д. Технології мультимедіа в
соціокультурних комунікаціях. Вісник науки та освіти. Серія «Філологія,
культура і мистецтво, історія та археологія, педагогіка, соціологія». 2023.
Вип. № 3(9). С. 759–767. DOI https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-3(9)-
759-767.
57. Петькун С., Верховцева І. Публічна дипломатія України: виклики
кібернетизації міжнародних комунікацій (контекст протидії інформаційній
агресії росії). Глобальний світ і Україна: сучасні виклики та пошук
відповідей: матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 31 жовтня
2024 р.). Харків: Право, 2024. С. 103–108.
58. Корченко О.Г., Верховцева І.Г. Протидія інформаційному насильству в
цифрових комунікаціях: інструменти кібердипломатії. Теоретикоприкладні аспекти розвитку цифрової держави в Україні (м. Київ, 14
листопада 2024 р.). Київ: ДУІКТ, 2024. С. 282–285.
59. Christou G. Cyber Diplomacy: From Concept to Practice. Tallinn Paper. 2024.
Vol. 14. URL: https://ccdcoe.org/uploads/2024/06/Tallinn_Papers_Cyber_Diplo
macy_From_Concept_to_Practice_Christou.pdf (дата звернення: 30.11.2024).
60. Barrinha A., Renard T. Cyber-Diplomacy: The Making Of An International
Society In The Digital Age. Global Affairs. 2017. vol. 3(4-5), P. 353–364. DOI
10.1080/23340460.2017.1414924.
61. Petkun S., Verkhovtsevа І. Hostile Propaganda Of The Digital Age As
Information Violence: Ukrainain Resistance To Russian Information Aggression.
Modern Science: Prospects, Innovations And Technologies: Scientific
Monograph, 1 Rygа: Baltija Publishing, 2024. Р. 445–485). DOI
https://doi.org/10.30525/978-9934-26-473-3-16.