З ІСТОРІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ФУНЦІОНУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ СТРУКТУР В УМОВАХ АФІНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ
DOI: 10.31673/2786-7412.2023.015369
Анотація
У статті проаналізовано досвід функціонування управлінських
структур Давньої Греції на прикладі Народних зборів, Ради П’ятисот
та судів Афін. Зазначено, що головною особливістю політичної
комунікації в Аттиці була безпосередня участь вільних громадян у
вирішенні проблем, що забезпечували інтереси мешканців полісу. При
цьому було розкрито питання про діяльність Народних Зборів, які мали
широке коло законодавчих повноважень та дієві важелі державного
контролю. Досліджено діяльність Ради Пʼятисот, котра як
представництво територіальних громад Аттіки зосереджувала в
своїх руках частину повноважень виконавчої влади й державного
контролю. Проаналізовано особливості роботи системи судочинства,
яке не лише розв’язувало майнові суперечки громадян, але також
частково контролювало політичне життя полісу. Наголошено,
наскільки важливим стало зародження в афінській судовій системі
інституту адвокатури, без котрої неможливо уявити правосуддя
сучасної Європи.
Зазначено, що активне залучення вільних громадян до роботи
згаданих установ, поєднаних із системою ротації кадрів, мало стати
запобіжником корупції та сформувати максимально ефективну й
прозору систему влади, з правовою та моральною легітимністю в очах
вільного населення Афін. Водночас підкреслено, що масове залучення
громадян до управлінських структур виявило низку проблем,
характерних як для античної доби, так і для сучасної Європи. Серед
них – питання професійної компетентності посадових осіб, рівень
їхньої громадянської свідомості, здатність протистояти впливу
політичних технологій, тощо. Зазначено, що негативні явища,
пов’язані з особливостями афінської демократії, усвідомлювалися
серед сучасниками і жваво обговорювалися. Про це, зокрема, свідчать
пам’ятки ораторського мистецтва й твори давньогрецької
драматургії.
Наголошено, що в давніх Афінах велись наукові дослідження
форм державної влади. Зокрема, в працях Аристотеля знаходимо
теоретичні узагальнення державотворчих процесів як у Давній Греції
взагалі, так і в Афінах зокрема. Деякі з них досі не втратили
актуальності. В їхньому числі – проблема виховання свідомого та
всебічно розвиненого громадянина, ідеї формування цензової
демократії та значення середнього класу як запоруки ефективного та
стабільного суспільства, захищеного від соціальних і політичних
потрясінь.
Ключові слова: Давня Греція, Афіни, публічне управління, Аристотель.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Арістотель. Політика. Київ: Основи, 2005. 239 с.
2. Арістофан. Комедії. Київ: Дніпро, 1980. 580 с.
3. Гусак П. Виховання у Стародавній Греції: соціокультурний контекст : навчальний посібник для вищих педагогічних навчальних закладів. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 200 с.
4. Плутарх. Порівняльні життєписи. Київ : Дніпро, 1991. 440 с.
5. Ставнюк В. Становлення афінського полісу. Київ : Аквін-Плюс, 2005. 216 с.
6. Carlier P. Demosthene. Paris : Fayard, 1990. 382 p.
7. Coulet С. Communiquer en Greet. Paris: La Societe d'Edition Les Belles Lett res 95 Boulevard Raspa il, 75006, 1996. 255 р.
8. Demosthenis Aeschines Orationes. T. 1–2. Bazylea: Druk. Oporinus Johann, 1554. 326 p.
9. Diogenus Laertiu. De vitis, dogm[atibus] et apophth[egmatibus] clarorum philosophorum. Libri X: Paryż: Henri Estienne, 1593. 882+120+47 р.
10. Rhodes P. J. Anthenian Boule. Oxford: Clarendon Press, 1985. 368 p.
11. Vernant J.-P. Les origines de la pensée grecque. (Mythes et Religions). Paris : Quadrige, P.U.F., 1962. 132 p.
