РОЗВИТОК НАВИЧОК ЦИФРОВОГО ГРОМАДЯНСТВА У МАЙБУТНІХ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

DOI: 10.31673/2786-7412.2023.012852

Анотація

У статті проводиться узагальнений аналіз формування навичок цифрового громадянства у майбутніх державних службовців за двома освітніми програмами з Публічного управління та адміністрування, на двох рівнях: першому (бакалаврському) та другому (магістерському). Дослідження проводилося протягом 2020–2022 рр. у Донецькому національному медичному університеті та Державному університеті телекомунікацій. Актуальність наукового пошуку було обумовлено рекомендаціями Організації Об’єднаних Націй (ООН) та її агентств, які прийняли кілька рекомендацій щодо того, як підходити до розвитку людської діяльності сталим шляхом. У документі сімнадцять цілей сталого розвитку. В окремій частині мети 4 присвячено вимогам формування цифрових знань і навичок, необхідних для сприяння сталому розвитку. Проаналізовано деякі компоненти навчання сучасних цифрових громадян питанням стійкості, справедливості та соціальної активності, відданості та політичної участі в межах Порядку денного Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй до 2030 року. Визначено, що серед сімнадцяти цілей сталого розвитку є освітня мета, яка наголошує на формуванні навичок цифрового громадянства, особливо на рівні державної служби. Проте дослідження показало відсутність послідовності в практиці викладання активного та критичного цифрового громадянства у здобувачів вищої освіти. Для цього було використано квазі- експериментальний метод, щоб дізнатися про поведінку майбутніх державних службовців за допомогою семінару, орієнтованого на ЦСР, і спостереження за кінцевим рівнем сформованості навичок. Доведено, що в освітні стратегії закладів вищої освіти й освітні програми необхідно включати дисципліни та/або компоненти, засновані на контенті, заснованому на стратегії цифрового активізму або кіберактивізму. Це вплине на фахову підготовку майбутніх державних службовців, формування їх особистості та професійних навичок як цифрових громадян в цифровій державі.

Ключові слова: цифрова держава, освіта, державні службовці, цифрове громадянство, цифровий активізм.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Resolution Adopted by the General Assembly 70/1 «Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development» A/RES/70/1 (25 September 2015). URL: https://undocs.org/en/A/RES/70/1 (дата звернення: 09.03.2023).
2. Murga-Menoyo M.A. Citizenship Education in the Framework of 2030 Agenda and Environmental Justice. Rev. Int. Educ. Justicia Soc. 2018. Vol. 77. Р.37–56.
3. Lozano-Díaz A., Fernández-Prados J. Educating Digital Citizens: An Opportunity to Critical and Activist Perspective of Sustainable Development Goals. Sustainability. 2020. Vol. 12 (18). URL: https://doi.org/10.3390/su12187260 (дата звернення: 09.03.2023).
4. UNESCO. Education for Sustainable Development Goals: Learning Objectives; UNESCO: París. France. 2017. URL : https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000247444 (дата звернення: 09.03.2023).
5. Перепелиця В.І., Дєгтяр О.А. Вища освіта в умовах глобальних викликів: ноосферний аспект. 2029. URL: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/7822/1/1.%20%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%8F%21-237-239%20%281%29.pdf (дата звернення: 09.03.2023).
6. Олексенко Р.І., Воронкова В.Г. Освіта для сталого розвитку цивілізації в умовах безперервних структурних змін та викликів. Вища освіта України в контексті цивілізаційних змін та викликів: стан, проблеми, перспективи розвитку: матеріали всеукр. дистанц. наук.-прак. конф. Київ, 2020. С. 59–65.
7. Ортіна Г.В., Олексенко Р.І. Економічна освіта як домінанта у формуванні професійної компетентності підприємницької діяльності. Вища освіта України в контексті цивілізаційних змін та викликів: стан, проблеми, перспективи розвитку: колект. монограф. Київ : Вид-во Фенікс. 2020. С. 166–185.
8. Опанасенко К., Ярошенко М. Особливості формування ціннісних орієнтирів здобувачів освіти другого курсу закладів фахової передвищої освіти у 2022-2023 навчальному році. 2022. № 1. С. 51–53.
9. Разумей Г.Ю., Разумей М.М. Діджиталізація публічного управління як складник цифрової трансформації України. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 2 (25). С. 139–145.
10. Murga-Menoyo M.A. Universidades en transición. Hacia una transformación institucional orientada al logro de la sostenibilidad. Rev. Iberoam. Educ. 2017. Vol. 73. Р. 61–84.
11. Olsson D., Gericke N., Sass W., Pauw J. Self-perceived action competence for sustainability: The theoretical grounding and empirical validation of a novel research instrument. Environ. Educ. Res. 2020. Vol. 26. Р. 742–760.
12. Буйницька О.П., Варченко-Троценко Л.О., Грицеляк Б.І. Цифровізація закладу вищої освіти. Освітологічний дискурс: електронне наукове фахове видання. 2020. № 28. С. 64–79.
13. Арешонков В.Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. № 2. С. 1–6.
14. Генсерук Г.Р., Бойко М.М. Цифрові технології як засіб підвищення якості освітнього процесу закладу вищої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи. 2020. № 5. С. 110–111.
15. Краус К.М., Краус Н.М., Болдирєва Л.М. Цифрові компетенції в сфері вищої освіти: задум, реалізація, результат. Держава та регіони. 2019. № 1. С. 4–9.
16. Ляхоцька Л.Л., Ляхоцький В.П. Цифрова освіта і наука – запорука національної безпеки України. Національна безпека України у викликах новітньої історії: колект. монограф. Київ : ДП «Експрес-об’ява», 2019. С. 277–289.
17. Карплюк С.О. Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку. 2019. С. 188–197.
18. Біличенко О. Цифрова стратегія як складник соціально-комунікаційного простору закладу вищої освіти. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2021. № 15. С. 37–46.
19. Морзе Н.В., Вембер В.П., Гладун М.А. 3D картування цифрової компетентності в системі освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання: теорія, методика і практика використання ІКТ в освіті. 2019. № 70 (2). С. 28–42.
20. Трифонова О.М. Інформаційно-цифрова компетентність: зарубіжний та вітчизняний досвід. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2018. № 2 (173). С. 221–225.
21. Wals A.E.J. Sustainability in higher education in the context of the UN DESD: A review of learning and institutionalization processes. J. Clean. Prod. 2014. Vol. 62. Р. 8–15.
22. Lozano R., Barreiro-Gen M., Lozano F., Sammalisto K. Teaching Sustainability in European Higher Education Institutions: Assessing the Connections between Competences and Pedagogical Approaches. Sustainability. 2019. Vol. 11. 1602 р.
23. Кононенко С.О., Кононенко Л.В., Манойленко Н.В. Методика формування інформаційно-дослідницьких компетентностей у здобувачів вищої освіти засобами цифрових технологій. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2021. Вип. 198. С. 125–128.
24. Шпотя Т. Використання медіатехнологій в організації освітнього процесу у закладах вищої освіти : матеріали III наук.-практ. інтернет-конф. 2021. № 1. С. 203–208.
25. Solís-Espallargas C. The perception of the sustainability in students of the Master in education about sustainable development goals. Revista Espacios. 2019. Vol. 40. Р. 11–22.
26. Valderrama-Hernández R., Alcántara L., Sánchez-Carracedo F., Caballero D., Serrate S., Gil-Doménech D., Vidal-Raméntol S., Miñano R. Does the Spanish university system teach sustainability? Perception of the students of four universities. Educación XX1. 2020. Vol. 23. Р. 221–245.
27. Valderrama-Hernández R., Sánchez-Carracedo F., Alcántara L., Limón-Domínguez D. Methodology to Analyze the Effectiveness of ESD in a Higher Degree in Education. A Case Study. Sustainability. 2019. Vol. 12. Р. 222.
28. United Nations. The Sustainable Development Goals Report 2020. URL : https://unstats.un.org/sdgs/report/2020/The-Sustainable-Development-Goals-Report-2020.pdf (дата звернення: 09.03.2023).
29. Yildiz M., Keengwe J. Handbook of Research on Media Literacy in the Digital Age. IGI Global: Hershey, PA, USA, 2016.
30. Khosrow-Pour M. Encyclopedia of Information Science and Technology, 4th ed. ICI Global: Hershey, PA, USA, 2018.
31. Ribble M. Digital Citizenship for Educational Change. Kappa Delta Pi Record. 2012. Vol. 48. Р. 148–151.
32. Curran M., Ribble M. Model of Digital Citizenship. New Dir. Stud. Leadersh. 2017. Vol. 153. Р. 35–46.
33. Emejulu A., McGregor C. Towards a radical digital citizenship in digital education. Crit. Stud. Educ. 2016. Vol. 60. Р. 131–147.
34. Recommendation CM/Rec (2019) 11 of the Committee of Ministers to Member States on Developing and Promoting Digital Citizenship Education (21 November 2019). URL: https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectID=090000168098de08 (дата звернення: 09.03.2023).
35. Choi M., Glassman M., Cristol D. What it means to be a citizen in the internet age: Development of a reliable and valid digital citizenship scale. Comput. Educ. 2017. Vol. 107. Р. 100–112.