Медіаменеджмент, як ефективний сурогатний інструмент організаційної культури для післявоєнного відтворення телекомунікаційних підприємств

DOI: 10.31673/2415-8089.2023.120330

  • Гудзь О. Є. (Gudz O. Ye.) Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Київ
  • Тяжина А. М. (Tiazhyna A. M.) Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Київ

Анотація

В статті уточнено сутнісні атрибути медіа менеджменту, та визначено його роль як ефективного сурогатного інструменту організаційної культури для післявоєнного відтворення телекомунікаційних підприємств, окреслено специфіку, характерні риси, ключові завдання медіаменеджменту із використанням соціальних медіа та обґрунтовано, що домінантою модернізації організаційної культури телекомунікаційних підприємств є розробка стратегічних альтернатив медіа менеджменту та відповідних оптимальних рішень щодо формування композиційної системи на новій ціннісній платформі із врахуванням компетентнісних рівнів сучасних медіа.

Ключові слова: медіаменеджмент, організаційна культура, телекомунікаційні підприємства, ефективний сурогатний інструмент, післявоєнне відтворення.

Список використаних джерел
1. Дергачова В.В., Федірко Г.А. Особливості формування корпоративної культури на підприємствах України. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2018. № 15. С. 1-8.
2. Маклюен Г. Розуміння медіа. Київ. Наук світ, 2016. 464 с.
3. Отенко І.П., Чепелюк М.І. Корпоративна культура: міжнародний та трансформаційний аспекти: монографія. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2018. 243 с.
4. Палагута С.С. Особливості інформаційного забезпечення управління підприємств і організацій. Глобальні та національні проблеми економіки. № 36. 2020. С. 418-421.
5. Струнгар, В. В. Бібліотека і соціальні медіа: термінологічно-понятійний аспект. Бібліотечний вісник. 2014. №6. С. 23-27.
6. Цаль-Цалко Ю. С., Мороз Ю. Ю. Класифікація у сфері соціальних медіа: прикладна статистика та система обліку. Бізнес Інформ. 2020. №1. С. 256-264.
7. Шевченко, Ю. М. Соціальні медіа як інструмент здійснення впливу на масову свідомість. Теорія і практика актуальних наукових досліджень: міжнародної науково-практичної конференції. 22-23 лютого 2019. Миколаїв: Молодий вчений. 2019. С. 116-118.
8. Шейн Е. Організаційна культура і лідерство. Київ. Знання. 336 с.
9. Dźwigoł H., Shcherbak S., Semikina M., Vinichenko O., Vasiuta V. Formation of Strategic Change Management System at an Enterprise. Academy of Strategic Management Journal. 2019. Vol. 18(SI1). P. 1-8.
10. Cameron K.S., Quinn R.E. Diagnosing and Changing Organizational Culture: Based on the Competing Values Framework. 3rd ed. New Jersey: John Wiley & Sons, 2011. 288 p.
11. McQuails D. Mass Communication Theory. London: Sage, 2010. 632 p.
12. Smircich L. Concept of Culture and Organizational Аnalysis. Administrative Science Quaterly. 1983. № 28. P. 339 ‒358.

Номер
Розділ
Статті