НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ КІБЕРРИЗИКІВ ТА ОРГАНІЗОВАНОЇ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ

DOI: 10.31673/2415-8089.2025.043810

Анотація

У роботі здійснено типологізацію кіберризиків, проведено аналіз механізмів їх реалізації та
оцінювання взаємодії з елементами кіберсуверенітету й кіберстійкості. Окрему увагу
приділено ролі цифрових імперативів (кіберсуверенітету, кіберстійкості та
кіберстримування) як взаємопов’язаних підсистем забезпечення національної безпеки. За
результатами дослідження ідентифіковано основні канали впливу кіберзлочинної активності
на фінансовий, інфраструктурний та оборонний сектори, сформульовано структурну модель
взаємодії явних і латентних кіберзагроз та систематизовано чинники зниження національної
кіберстійкості. Обґрунтовано накопичувальний характер латентних кіберризиків і їх
здатність суттєво підсилювати наслідки відкритих кібератак, формуючи каскадні
порушення в системі державного управління та критичної інфраструктури. Отримані
результати підтверджують доцільність переходу від переважно активний підходів до
превентивних моделей державної кіберполітики, орієнтованих на раннє виявлення та
нейтралізацію прихованих загроз.
Ключові слова: національна безпека, цифровізація, кіберризики, кібератаки, витік даних,
латентні ризики.

Перелік посилань
1. Adejumo, A. P. & Ogburie, C. P. (2025). The role of cybersecurity in safeguarding finance in
a digital era. World Journal of Advanced Research and Reviews, 25(03), 1542-1556.
https://doi.org/10.30574/wjarr.2025.25.3.0909
2. Adekoya, O. A., Atlam, H. F., & Lallie, H. S. (2025). Quantifying the Multidimensional
Impact of Cyber Attacks in Digital Financial Services: A Systematic Literature
Review. Sensors, 25(14), 4345. https://doi.org/10.3390/s25144345
3. Aldasoro, I., Gambacorta, L., Giudici, P., Leach T. (2022). The drivers of cyber risk, Journal
of Financial Stability, 60, 100989. https://doi.org/10.1016/j.jfs.2022.100989.
4. Al-Kasassbeh, F.Y., Ghazleh, A. M. (2023). International and National Efforts to Protect
Cyber Security: Jordan Case Study. International Journal of Cyber Criminology, 17(2), 350-363.
5. Alodhiani, A. (2023). Financial Technology (Fintech) and Cybersecurity: A Systematic
Literature Review. Arab Journal for Humanities and Social Science, 10(8), 22-
31. https://doi.org/10.59735/arabjhs.vi20.55
6. Antonescu, M., Birău, R. (2015). Financial and non-financial implications of cybercrimes in
emerging countries. Procedia Economics and Finance, 23, 145-152.
7. Çifci, H. & Ergüner Özkoç, E. (2025). Analysis of National Cybersecurity Strategies of G20:
objectives, latent themes, latest trends and comparisons. Data & Policy. 7.
https://doi.org/10.1017/dap.2024.99
8. Jančiūtė, L. (2025). Cybersecurity in the financial sector and the quantum-safe cryptography
transition: in search of a precautionary approach in the EU Digital Operational Resilience Act
framework. International Cybersecurity Law Review, 6, 145-154 (2025).
https://doi.org/10.1365/s43439-025-00135-7
9. Javaheri, D., Fahmideh, M., Chizari, H., Lalbakhsh, P. & Junbeom, H. (2023). Cybersecurity
threats in FinTech: A systematic review. Expert Systems with Applications, 241(1), 122697.
https://doi.org/10.1016/j.eswa.2023.122697
10. Khoirunnisa, K., Ambarwati, I., Rahmadan, Y., Jubaidi, D. (2025). Cyber Warfare and
National Security. China Quarterly of International Strategic Studies, 11(01), p. 1-20.
https://doi.org/10.1142/S2377740025500010
11. Rybalchenko, L., Ohrimenco, S. (2024). The impact of cybersecurity and crime on national
security. Philosophy, Economics and Law Review, 4(2), 62-72. https://doi.org/10.63341/2786-491X2024-2-62