Організаційно-економічний механізм управління підприємством в умовах імплементації стратегій диверсифікації діяльності

DOI: 10.31673/2415-8089.2021.044249

  • Згурська О. М. (Zhursʹka O. M.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ
  • Лящук В. Ю. (Lyashchuk V. Yu.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ

Анотація

У статті визначено, що стратегічна орієнтація підприємства передбачає певний компроміс між галузевими напрямами господарської інфраструктури підприємства, в основі якого лежить максимально можливе використання сильних сторін для забезпечення, поглиблення та розширення виробництва якісної конкурентоздатної продукції на довготривалий період функціонування. У зв’язку з цим, у статті розроблений організаційно-економічний механізм стратегічного управління підприємством в умовах імплементації інноваційних стратегій диверсифікації діяльності з одночасним залученням певних інноваційних ресурсів, що спрямовуються на розвиток додаткових сфер господарювання. Розробка механізму здійснювалася на використанні системного підходу, що зумовлено, насамперед, складністю об’єкта управління, широким набором елементів керуючого впливу, а також необхідністю врахування особливостей ендогенних та екзогенних чинників впливу.

Ключові слова: диверсифікація діяльності підприємства, стратегія диверсифікації, організаційно-економічний механізм стратегічного управління підприємством, інноваційна інфраструктура підприємства, оптимальне стратегічне рішення.

Список використаної літератури
1. Berry C.H. Corporate Growth and Diversification. Journal of Law and Economics. Vol. 14, № 2. October, 1971. Рp. 371-383.
2. Богуславський Є. І., Шибалкіна Ю. С. Стратегія диверсифікації: вибір моменту старту. Науковий журнал «Соціальна економіка». Вип. 2 (квітень-червень). Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. С. 182–188.
3. Богуславський, Є.І., Черниченко А.О. Вибір оптимального методу диверсифікації підприємств. Ефективна економіка. 2013. №10. С.14–18.
4. Брінь, П.В., Переходова. Л.О. Диверсифікація господарської діяльності підприємств. Вісник НТО «ХПI». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. 2013. 69 (1042). С.172–175.
5. Корінько М.Д. Ризики при диверсифікації. Актуальні проблеми економіки. 2003. № 7. С. 69-74.
6. Корінько М.Д. Диверсифікація як стратегія розвитку. Актуальні проблеми економіки. 2009. № 5.С. 12-17.
7. Pitts, R. A. and Hopkins, H. D. (1982). Firm diversity: conceptualization and measurement. Academy of Management Review. vol. 7. Pp. 620-627.
8. Wan, W., Hoskisson, R., Short, J. and Yiu, D. (2011). Resource-based theory and corporate diversification: Accomplishments and opportunities. Journal of Management, vol. 8.
9. Цогла, О.О. Становлення диверсифікаційних процесів у діяльності підприємств. Актуальні проблеми економіки. 2011. №7. С.147–151.
10. Цогла, О.О. Формування конкурентних переваг підприємства шляхом диверсифікації його діяльності. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 4. С.109-115.

Номер
Розділ
Статті