Модернізація організаційного контуру підприємств в нових економічних реаліях

DOI: 10.31673/2415-8089.2022.030411

Анотація

В статті уточнено особливості та обґрунтовано теоретичний базис організаційного контуру підприємств в нових економічних реаліях, здійснено діагностику організаційного контуру підприємств та означено пріоритетні напрями модернізації організаційного контуру підприємств в нових економічних реаліях, що передбачають підвищення якості управління, ліквідацію надмірної спеціалізації управлінських ланок, що зумовить адекватність реагування на виклики зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, сприятимуть зниженню затрат на утримання апарату управління, зменшенню плинності кадрів, підвищенню ефективності управлінських рішень, примноженню конкурентних переваг, підвищенню задоволеності споживачів послуг, генеруванню додаткових ефектів у організаційній, фінансовій, управлінській, соціальній, операційній, інвестиційній площинах.

Ключові слова: організаційний контур, підприємства, організаційні структури, організаційний дизайн, модернізація, нові економічні реалії.

Список використаних джерел
1. Антонюк В. П. Структурні зрушення в національній економіці як загроза для сталого розвитку України. Вісник економічної науки України. 2017. №2, С. 7-12.
2. Валінкевич Н.В. Управління потенціалом та розвитком підприємств на основі модернізації. Глобальні та національні проблеми економіки Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. 2012. № 1 (45). С. 128–134.
3. Головко В.В.Модернізації теорії. Енциклопедія історії України: у 10 т. редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ. Наукова думка. 2010. Т. 7.С.18. 728с.
4. Гордієнко, Л. Ю. Місце трансформаційного менеджменту в системі наук про менеджмент. Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Харків: Вид-во «НТМТ» 2016. С. 41-44.
5. Гринь Є. Л. Феномен змін у діяльності підприємства. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. 2018 № 4 (245), С. 123-127.
6. Гринько С.В. Модернізації теорія. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. Київ. Знання України. 2004. Т. 2. 812 с.
7. Гусєва О. Ю., Прудникова І. М. Методичні основи самодіагностики організаційної структури управління підприємствами. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. № 8, С. 370-373.
8. Друкер П. Практика менеджмента. Київ. Знання. 2000. 370 с.
9. Козел В. Н., Соколов А. Е. (2016). Влияние организационной структуры ВУЗа на достижения целевой функции управления учебным заведением. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2016. № 4. С. 155-161.
10. Михальченко М. І., Горєлов М. Є., Дергачов О. П. та ін. Політичні зміни в Україні в контексті трансформаційної і модернізаційної парадигм: порівняльний аналіз. Сучасна українська політика: Аналітичні доповіді Ін-ту політич. і етнонац. дослід. ім. І. Ф. Кураса НАН України. Київ. 2008. С. 7-88.
11. Млодецький В. Р. Анализ сложных организационных структур управления. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2013. № 4, С. 60-66.
12. Петькун С. М. Комунікація у процесі управління підприємством. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2016. № 3. С. 24-31.
13. Eisenstadt S. N. Modernization: Protest and Change. Englewood Cliffs, 1966. P. 1-5.
14. Кniazieva O., Obodovskyi Y. The infuence of the informal component on the transformation processes of the enterprise management structures. Three Seas Economic Journal. 2020. № 1(1), С. 1-6.