ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У КІБЕРБЕЗПЕЦІ: ІНТЕГРАЦІЯ РИЗИКМЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПРАВОВИХ МОДЕЛЕЙ
DOI: 10.31673/2409-7292.2025.041202
Анотація
У статті досліджено критичну необхідність інтеграції законодавчих вимог (зокрема, GDPR) та технічних
механізмів кібербезпеки для ефективного захисту персональних даних (ПД). Центральною тезою є те, що
відповідність (compliance) не є тотожною безпеці, і вимагає впровадження проактивного підходу «приватність за
дизайном» (Privacy by Design). Проаналізовано застосування оцінки впливу на приватність (PIA/DPIA) як
діагностичного інструменту для виявлення зон ризику в життєвому циклі ПД. Запропоновано модель
комплексного ризик-орієнтованого захисту ПД (МКРОЗ), що поєднує техніки мінімізації даних (токенизація,
анонімізація) з принципами правового контролю. Обґрунтовано, що практичні аспекти захисту включають не
лише посилення шифрування, але й архітектурну сегрегацію даних та впровадження методології управління
доступом на основі ролей (RBAC), що підкріплена постійним правовим аудитом. Дослідження акцентує увагу на
методологічному розриві між абстрактними юридичними вимогами (як-от «право на забуття» чи «мінімізація
даних») та їхнім конкретним технічним втіленням. Для подолання цього розриву пропонується формалізована
модель «правового ризику», що дозволяє кількісно оцінити потенційні регуляторні та фінансові наслідки
невідповідності (штрафи, позови) і інтегрувати цю метрику в традиційні матриці технічних кіберризиків. Цей
підхід забезпечує керівництву ІТ-безпеки можливість приймати економічно обґрунтовані рішення,
пріоритизуючи інвестиції у ті засоби захисту, які одночасно мінімізують як технічні вразливості, так і регуляторні
загрози. Практична значущість статті полягає в детальному обґрунтуванні архітектурних рішень, необхідних для
реалізації МКРОЗ, включаючи принципи сегрегації даних (розділення ідентифікаторів та чутливої інформації) та
використання токенізації для зниження периметра впливу порушення. Запропоновані механізми управління
доступом, зокрема вдосконалена RBAC, інтегровані з юридичними ролями (наприклад, DPO чи комплаєнсофіцер), дозволяють забезпечити, що технічні дозволи прямо відображають правові обмеження доступу до ПД.
Це створює надійну основу для захисту даних не лише від зовнішніх загроз, але й від внутрішніх порушень,
обумовлених неналежним управлінням правами.
Ключові слова: персональні дані, GDPR, privacy by design, data loss prevention, ризик-менеджмент,
токенізація, правові моделі, конфіденційність.
Перелік посилань
1. Cavoukian, A. (2015). Privacy by Design: The 7 Foundational Principles. Information and Privacy
Commissioner of Ontario, Canada.
2. The European Parliament and the Council of the European Union. (2016). General Data Protection Regulation
(GDPR) (Regulation (EU) 2016/679).
3. ISO/IEC 27001:2022. (2022). Information security, cybersecurity and privacy protection Information security
management systems Requirements. International Organization for Standardization.
4. Nissenbaum, H. (2016). Privacy in Context: Technology, Policy, and the Integrity of Social Life. Stanford
University Press.
5. National Institute of Standards and Technology (NIST). (2017). Guide to Protecting the Confidentiality of
Personally Identifiable Information (PII). NIST SP 800-122.
6. Agrawal, R., & Srikant, R. (2000). Privacy-preserving data mining. ACM SIGMOD Record, 29(2), 1-12. (Про
концепції анонімізації).
7. Gentry, C. (2019). Fully homomorphic encryption using ideal lattices. STOC '09: Proceedings of the forty-first
annual ACM symposium on Theory of computing, 169–178. (Основи гомоморфного шифрування).
8. U.S. National Archives and Records Administration (NARA). (2020). Records Management: De-identification
and Anonymization.
9. Vetlytska O. S. (2023). Захист конфіденційності у професійній діяльності: модель поведінкового
контролю. Наукові записки: Серія «Технічні науки», 1(3), 20-25.
10. Ristenpart, T., & Kroll, J. A. (2020). Beyond the Boundary: A Framework for Secure and Ethical User Behavior
Analysis. IEEE Security & Privacy, 18(1), 18-25.
