Модель взаємовідносин користувачів в соціальних мережах

DOI: 10.31673/2409-7292.2019.034250

  • Ахрамович В. М. (Akhramovych V. M.) Державний університет телекомунікацій, м. Київ

Анотація

Розглянуті елементи взаємовідносин користувачів в соціальних мережах: показано, що соціальне відношення користувачів мережі являє собою таблицю зв'язності; перетин матриць соціальних відносин та зв'язності; композицію відношень: елементи та типи графів мережі; набір статистики для соціальних відносин; інтенсивність взаємодії груп, ступінь центральності різних користувачів; характеристики мережі соціальних взаємодій - збалансованість і транзитивність; сила структурної позиції користувача; стани діад; вплив структури мережі на модель р; ймовірність існування зв‘язку між користувачами; залежні та незалежні ребра графа; оцінка параметрів моделі; логіт-моделі.

Ключові слова: соціальна мережа, користувачі, відносини, групи, перетин матриць, композиція.

Перелік посилань
1. Cartwright, D., & Harary, F. (1956). Structural balance: a generalization of Heider's theory. Psychological Review, 63(5), 277–293. https:// https://doi.org/10.1037/
2. Harary F., Norman R.Z. (1953) The dissimilarity characteristic of Husimi trees. Ann. of Math, 58: 134–141
3. Harrison C. White (1958). Varieties of Markets, in Barry Wellman and S.D. Berkowitz, (eds.), Social Structures: A Network Approach. Cambridge: Cambridge University Press.
4. Heider F. (1946) Attitudes and Cognitive Organization. Th e Journal of Psychology, 21: 107– 112.
5. Heider F. (1958) Th e Psychology of Interpersonal Relations. New York: John Wiley & Sons.
6. Johnson J., Ironsmith M. Assessing children's sociometric status: Issues and the application of social network analysis // Journal of Group Psychotherapy, Psychodrama & Sociometry, Spring94. Vol. 47. Issue 1. P. 36-49.
7. Lewin, K., and Dorwin Cartwright (Ed.) (1951). Field theory in social science. New York: Harper.
8. Lewin, K., and Gertrude W. Lewin (Ed.) (1948). Resolving social conflicts: selected papers on group dynamics [1935-1946]. New York: Harper and Brothers.
9. Newcomb T.M. An approach to the study of communicative acts // Psychol. Rew., 1953, v. 60, p. 293‒304.
10. Parlebas P. Centralite et compacite d‘un graphe // Mathematiques et sciences humaines, 1972. Vol. 39. P. 5-26.
11. Wasserman S., Iacobucci D. Statistical analysis of discrete relational data // British Jornal of Mathematical and Statistical Psychology, 1986. Vol. 39. P. 41-64.
12. Wasserman S., Pattison P. Logit models and logistic regressions for social networks: I. An introduction to markov graphs and p* // Psychometrika, 1996. Vol. 61. P. 401-425.
13. Wasserman S., Pattison P. Logit models and logistic regressions for social networks: II. Multivariate relations // British Journal of Mathematical and Statistical Psychology, 1999. Vol. 52. P. 169-193.
14. Гурин К.Е. (2016) Структурирование сетей дружбы в онлайн-сообществах СМИ. Дискуссия. 6 (69): 64–71.
15. Мальцева Д. В. (2017) Сетевой подход в социологии: генезис идей и применение. Новосибирск: НГТУ.
16. Мальцева Д. В. Сетевой подход как феномен социологической теории // Социологические исследования. 2018. № 4. С. 3-14
17. Назарчук А.В. (2011) О сетевых исследованиях в социальных науках. Социологические исследования. 1: 39–51.
18. Печенкин В., Ярская-Смирнова Е. (2014) Сетевые подходы в анализе социальной сплочѐнности. Вестник СГТУ, 4 (77): 249–253.
19. Рэдклифф-Браун Альфред. О понятии «функция» в социальных науках // У кн.: Рэдклифф-Браун Альфред. Структура и функция в примитивном обществе. Очерки и лекции / Пер. с англ. О. Ю. Артемовой при участии Ю. А. Артемовой, А. Г. Артемова. — Москва: «Восточная литература», 2001. ‒ С.208-218.

Номер
Розділ
Статті