ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ СИТУАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ
DOI: 10.31673/2786-8362.2025.022483
Анотація
Останніми роками розробники все частіше вирішують задачі
проектування складних СУ об’єктами телекомунікацій. Тому об’єкти, для яких виникає задача
створення нових концепцій при побудові СУ, тобто великих систем, представляють особливий
інтерес. Проаналізуємо характерні риси СУ та їх моделей, які виникають при проектуванні таких
систем.
У статті представлено метод вирішення задачі управління об’єктом інфокомунікаційної
мережі на основі ситуаційного управління. Як відомо, ситуаційне управління бере початок з
гіпотези про те, що всю необхідну інформацію про управління об'єктом можна отримати
безпосередньо спостерігаючи за роботою об’єкта.
Показано, що для побудови моделі ситуаційного управління необхідно сформулювати
основну задачу, яку необхідно розв’язати в процесі такої побудови. Якщо множина рішень {P(t)}
має потужність l, то задача управління буде розв’язана. Якщо можна знайти таке розбиття
множини ситуацій Pi на l класів, за якого всі ситуації {S(t)} будуть віднесені до певного
визначеного класу Kl, якому однозначно відповідає деяке рішення Pi.. Проте може статися, що у
конкретній ситуації {S(t)} не можна вказати єдине найбільш корисне рішення Рі. Таких рішень
може бути декілька. Це зумовлює постановку задачі не про розбиття ситуацій {S(t)} на класи (коли
кожна конкретна ситуація належить точно до одного класу), а про визначення множини ситуацій
{S(t)} сукупністю класів Kl. Допускається такий стан, за якого деякі ситуації {S(t)} одночасно
належать кільком класам Kl. При цьому вимагається тільки, щоб кожна конкретна ситуація {S(t)}
належала хоча б одному класу Kl.
Ключові слова: системи управління, ситуаційне управління, інфокомунікаційна мережа,
TMN, мікроопис, мікроситуація, класифікатор, екстраполятор
Список використаної літератури
1. ITU-T Recommendation M.3108.1. ITU-T Study Group 4 (1997-2000) approved under the
WTSC Resolution No. 1 procedure. 26th of March 1999.
2. ITU-T Recommendation M.3020 (1995), TMN interface specification methodology.
3. Network Environments, Managing Ray Hunt, John Vargo Encyclopedia of Information
Systems, 2003 pp 279-301.
4. Komajwar S., Korkmaz T. Challenges and solutions to consistent data plane update in
software defined networks. Computer Communications. 2018. Vol. 130. P. 50–59.
URL: https://doi.org/10.1016/j.comcom.2018.08.008.
5. The optimization of computer equipment during the modernization of the unified system
of centralized control and measurements of the SKS-7 network using the resources of the data
processing center / L. Berkman et al. Information and communication technologies, electronic
engineering. 2023. Vol. 3, no. 2. P. 88–94. URL: https://doi.org/10.23939/ictee2023.02.088.
6. Devising a method for receiving a multidimensional signal using high-order phase
difference modulation in next-generation mobile networks / N. Halahan et al. Eastern-European
Journal of Enterprise Technologies. 2025. Vol. 3, no. 9 (135). P. 19–32. URL:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.331201.
7. Klymash, M., Berkman, L., Otrokh, S., Pilinsky, V., Chumak, O., Hryshchenko, O. (2021).
Increasing the multi-position signals noise immunity of mobile communication systems based on
high-order phase modulation. Selected Papers of the XXI International Scientific and Practical
Conference "Information Technologies and Security" (ITS 2021), 147–157.
8. Wideband Millimeter-Wave Propagation Measurements and Channel Models for Future
Wireless Communication System Design / T. S. Rappaport et al. IEEE Transactions on
Communications. 2015. Vol. 63, no. 9. P. 3029–3056. URL:
https://doi.org/10.1109/tcomm.2015.2434384.
9. Geyer F., Scheffler A., Bondorf S. Network Calculus with Flow Prolongation – A
Feedforward FIFO Analysis enabled by ML. IEEE Transactions on Computers. 2022. P. 1–14.
URL: https://doi.org/10.1109/tc.2022.3204225.
