Методика оцінки ефективності управління тунелюванням у магістральних мережах
DOI: 10.31673/2786-8362.2024.010404
Анотація
У статті розглядається методика оцінки ефективності управління тунелюванням у магістральних мережах з фокусом на підвищення ефективності та оптимізації передачі даних. Обґрунтовується актуальність створення методики управління тунелюванням в контексті зростання обсягів трафіку та розширення функціональності мереж IP/MPLS. Зазначається, що традиційні методи управління можуть бути неефективними у зумовленому швидким розвитком середовищі, а використання спеціалізованих моделей побудови мереж є ключовим чинником для оптимального використання тунельних ресурсів. Головними вимогами, що пред’являються до технології магістральної мережі є висока пропускна здатність, швидкість передачі інформації і масштабованість. Сучасний стан ринку і потреби користувачів, вимагають доступу до інтегрованих сервісів мереж, і організацію віртуальних приватних мереж, надання інтелектуальних послуг. Попит на додаткові послуги, що реалізовуються поверх простого IP-доступу, що зростає, вимагає розробки архітектури магістральних мереж, що мають практично необмежені можливості масштабування, підвищену швидкість обробки трафіка і безпрецедентну гнучкість з погляду організації додаткових сервісів. Технологія MPLS дає змогу інтегрувати мережі, за рахунок чого постачальники послуг зможуть не тільки зберегти засоби, інвестовані в устаткування асинхронної передачі, але і отримати додаткову вигоду із сумісного використання протоколів. Пропонується використання спеціалізованої моделі для визначення та оптимізації тунельних ресурсів, спрямованої на підтримку високого рівня якості обслуговування. Показано, що із збільшенням навантаження при незмінній кількості вузлів час перебування пакету в тунелі зростає, так як зростає навантаження, що обслуговується кожним вузлом, а отже, і сумарний час перебування пакета в тунелі.
Ключові слова: мережа, тунелювання, маршрутизатор, управління, трафік, пакет, комутація.
Список використаної літератури:
1. В.Б. Толубко, Л. Н. Беркман, Л. П. Крючкова, А. Ю. Ткачов. Підвищення показників якості системи управління послугами мережами майбутнього / В // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2018. - № 3. - С. 5-11.
2. Воробієнко П. П., Нікітюк Л. А., Резніченко П. І. Телекомунікаційні та інформаційні мережі. К.: САММІТ-Книга, 2010. 708 с.: іл.
3. Довгий С.О., Савченко О.Я., Воробієнко П.П. та ін. Сучасні телекомунікації: мережі, технології, економіка, управління, регулювання / За ред. С.О. Довгого. – К.: Український Видатничій Центр, 2002. – 520 с.
4. Аулін В. В., Гриньків А. В., Головатий А. О., Лисенко С. В., Голуб Д. В., Кузик О.В., Тихий А. А. Методологічні основи проектування та функціонування інтелектуальних транспортних і виробничих систем: монографія під заг. ред. д.т.н., проф. Ауліна В.В. Кропивницький: Видавець Лисенко В.Ф., 2020. 428с. ISBN 978-617-7813-27-8.
5. Швець А. В. Мультиагентна система управління транспортними ресурсами. Сучасні проблеми науки. Тези доп. XXI Міжнар. наук.-практ. конф. здобувачів вищ. освіти і молодих учених (5-9 квіт. 2021 р. м. Київ.). С. 128-130.
6. Литвин В. В. Мультиагентні системи підтримки прийняття рішень, що базуються на прецедентах та використовують адаптивні онтології. Радіоелектроніка. Інформатика. Управління. 2009. № 2 (21). С. 120–126.
7. Теоретичні основи телекомунікаційних мереж: навч. посіб. М.М. Климаш, Б.М.Стрихалюк, М.В.Кайдан. – Львів : вид-во УАД, 2011. – 496 с.
8. X. Zhou, M. Sun, G. Y. Li, and B.-H. F. Juang, “Intelligent wireless communications enabled by cognitive radio and machine learning,” China Commun., vol. 15, no. 12, pp. 16-48, Dec. 2018.
