Досвід проведення моніторингу освітньої діяльності студентів

DOI: 10.31673/2518-7678.2021.017582

Анотація

статті проаналізовані можливості проведення моніторингу освітньої діяльності студентів під час вивчення дисциплін у системі вищої освіти для технічних та економічних спеціальностей. Розглянуто основні компоненти дослідження і можливості одержання інформації про активність і успішність навчання студентів у системах управління навчанням Moodle та Microsoft Teams. Описано механізми одержання статистичної інформації про роботу студентів під час аудиторної і позааудиторної роботи.

Ключові слова: аналітика, моніторинг освітньої діяльності, Moodle, Microsoft Teams, Insights.

Список використаної літератури
1. Т. Коваль, А. Аврамчук. Використання системи MOODLE для створення мультимедійних електронних освітніх ресурсів з мовних дисциплін: зарубіжний і вітчизняний досвід // Педагогічний процес: теорія і практика (Серія: Педагогіка). – 2016. – № 2 (53). – С. 93-99.
2. Zahorulko S., Petrenko S. Peculiarities of testing application to assess the acquired knowledge via SMART-technology implemented in the modern foreign languages teaching // The scientific heritage. – 2020. – 47. – P. 12-16.
3. Шкляр В. М. ІКТ – освіта без кордонів. модернізація освіти в умовах інформатизації суспільства // Scientific Journal “ScienceRise”. – 2016. – № 1/5 (18). – С. 42-47.
4. Шахіна Ю. І., Ільїна О. І. Організація контролю якості знань студентів із використанням електронного тестування // Фізико-математична освіта: науковий журнал. – 2016. – Випуск 4 (10). – С. 152-157.
5. Пацкова Т. В., Бойко Т. В., Бендюг В. І. Аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті // Східно-Європейський журнал передових технологій. – 2010. – № 2/10 (44). – С. 65-70.
6. P. Fidalgo, J. Thormann, O. Kulyk, J.-A. Lencastre. Students’ perceptions on distance education: A multinational study // International Journal of Educational Technology in Higher Education. – 2020. – V. 17, 18.
7. Watts, L. Synchronous and asynchronous communication in distance learning: A review of the literature. Quarterly Review of Distance Education. – 2016. – 17(1). – P. 23–32.
8. Garrison, D. R. Theoretical challenges for distance education in the 21st century: A shift from structural to transactional issues. The International Review of Research in Open and Distance Learning. – 2000. – 1(1). – P. 1–17.
9. Garrison, D. R., Kanuka, H. Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet and Higher Education. – 2004. – 7(2). P. 95–105.
10. Tseng, H., Walsh Jr. Blended versus traditional course delivery: Comparing students’ motivation, learning outcomes, and preferences // The Quarterly Review of Distance Education. – 2016. – 17(1). P. 43–52.
11. De Paepe, L., Zhu, C., Depryck, K. Online Dutch L2 learning in adult education: Educators’ and providers’ viewpoints on needs, advantages and disadvantages // Open Learning. – 2018. – 33 (1). – P. 18–33.
12. Lei, S. A., Gupta, R. K. College distance education courses: Evaluating benefits and costs from institutional, faculty and students’ perspectives // Education. – 2010. – 130(4). – P. 616–631.
13. Dobbs, R., del Carmen, A., Waid-Lindberg, C. Students’ perceptions of online courses: The effect of online course experience // The Quarterly Review of Distance Education. – 2017. – 18(1). – P. 98–109.